1:1 Павел, апостол Ісуса Христа, по повелінню Бога, Спаса нашого, і Господа Ісуса Христа, надії нашої,
1:2 Тимотею, правдивому сину в вірі: Благодать, милость, мир од Бога, Отця нашого, і Христа Ісуса, Господа нашого.
1:3 Яко із ублагав я тебе пробувати в Єфесї, ідучи в Македонию, щоб завітував деяким не инше вчити,
1:4 анї вважати на видумки та не скінчені родоводи, котрі більш роблять змагання, ніж Божого будування в вірі.
1:5 Конець же завітування єсть любов з щирого серця та совісти благої і віри не лицемірної,
1:6 у котрих деякі погрішивши, вдались у пусті слова,
1:7 хотячи бути законоучителями, не розуміючи, нї що говорять, нї об чому впевняють.
1:8 Знаємо ж, що закон добрий, кода хто його законно творить,
1:9 знаючи се, що ве про праведника закон положений, а про беззаконних та непокірних, нечестивих та грішних, неправедних та скверних, про убивць батька й матери, про душогубців,
1:10 про блудників, мужоложників, про людокрадів, брехунів, про тих, що криво присягають, і коли що иншого здоровій науцї противить ся,
1:11 по славному благовістю блаженного Бога, котре менї звірено.
1:12 І дякую Тому, хто скріпляє мене, Хрнсту Ісусу, Господу нашому, що за вірного мене вважав, поставивши мене на службу,
1:13 мене, що був колись хулителем і гонителем і знущателсм, та помилувано мене; бо, невідаючи, робив я в невірстві.
1:14 Намножила ся ж благодать Господа нашого вірою і любовю, що в Христї Ісусї.
1:15 Вірне се слово і всякого прийняття достойне, що Христос Ісус прийшов у мир грішників спасти, між котрими я первий.
1:16 Та ради сього й помилувано мене, щоб на менї первому показав Ісус Христос усе довготерпіннє, на приклад тим, що мають вірувати в Него на житте вічне.
1:17 Цареві ж вічному нетлінному, невидимому, єдиному премудрому Богу честь і слава на віки вічні. Амінь.
1:18 Се ж завітуваннє передаю тобі, сину Тимотею, по пророцтвах, що були перше про тебе, щоб воював ти в них доброю війною,
1:19 маючи віру і добру совість, котру деякі відкинувши, од віри відпали.
1:20 Між ними ж Іменей та Александр, котрих я передав сатанї, щоб навчились не хулити.
2:1 Тим я молю перш усього творити благання, молитви, дякування за всїх людей,
2:2 за царів і за всїх, що мають вдасть, щоб тихим і спокійним життєм нам жити у всякому благочесті і чистотї.
2:3 Се бо добре і приятно перед Спасителем нашим Богом,
2:4 котрий хоче, щоб усї люде спасли ся і до розуміння правди прийшли.
2:5 Один бо Бог і один посередник між Богом і людьми, чоловік Ісус Христос,
2:6 що дав себе на викуп за всїх: сьвідкуваннє временами своїми.
2:7 На се ж поставлено мене проповідником і апостолом (глаголю правду в Христї, а не неправду) учителем поган у вірі і правдї.
2:8 Оце ж хочу, щоб молились чоловіки на всякому місці, здіймаючи вгору преподобні руки, без гнїва і змагання.
2:9 Так само й жінки, чисто вбираючись, із соромом та з чистотою, щоб украшували себе, не заплїтаннвм, не золотом або перлами, або шатами предорогими,
2:10 а (як подобае жінкам, що пристали на благочесте) дїлами добрими.
2:11 Жінка мовчки нехай вчить ся усякої покори.
2:12 Жінцї ж учити не велю, анї орудувати чоловіком, а бути в мовчанню.
2:13 Адама бо перше створено, опісля ж Еву;
2:14 і Адама не зведено; жінка ж, як зведено Її, була в переступі.
2:15 Спасеть ся ж ради родження дітей, коли пробувати ме в вірі та любові і в сьвятостї з чистотою.
3:1 Вірне слово: коли хто єпископства хоче, доброго діла бажає.
3:2 Треба ж єпископу бути непорочним, однієї жінки чоловіком, тверезим, цїломудрим, чесним, гостинним, навчаючим,
3:3 не пяницею, не до бійки, йе до здирства, а тихим, несварливим, не сріблолюбцем,
3:4 своїм домом щоб добре правив, дітей держав у слухняності з усякою повагою;
3:5 (Коли бо хто своїм домом не вміє правити, то як йому про церкву Божу дбати?)
3:6 не новохрищеним, щоб розгордившись не впав у суд дияволський.
3:7 Треба ж йому і сьвідкуваннє добре мати від остороннїх, щоб не впав у ганьбу та в тенета дияволські.
3:8 Дияконам так само (треба бути) чесним, не двоязичним, щоб не вживали багато вина, не здирствовали,
3:9 мали тайну віри в чистій совісті.
3:10 І про таких же (треба) перше впевнитись, а потім нехай служять, бувши непорочними.
3:11 Жінкам (їх) так само (треба бути) чесним, не до осуди, тверезим, вірним у всьому.
3:12 Диякони що б бували однієї жінки чоловіками, дїтьми добре правлячи і своїми домами.
3:13 Бо хто добре дияконував, степень собі добрий здобував і велику одвагу у вірі, що в Христї Ісусї.
3:14 Се ішшу тобі, уповаючи прийти до тебе скоро;
3:15 коли ж загаюсь, що б ти знав, як треба в дому Божому жити, котрий єсть церква Бога живого, стовп і утвердженне правди.
3:16 І справдї велика се тайна благочестя: Бог явив ся в тїлї, справдивсь у Дусї, показав ся ангелам, проповідано Його між поганами, увірували в Його по сьвіту, вознїс ся в славі.
4:1 Дух же явно глаголе, що в останнї часи відступлять декотрі од віри, слухаючи духів лестивих і наук бісових,
4:2 в лицемірстві брехливих, запеклих у совістї своїй,
4:3 що боронять женитись (і велять вдержуватись) од їжи, що Бог створив на їду з подякою вірним і познавшим правду.
4:4 Бо всяке створіннє Боже добре і шщо не гидке, коди з подякою приймаємо;
4:5 осьвячуєть ся бо словом Божим і молитвою.
4:6 Се все нагадуючи браттю, будеш добрий служитель Ісуса Христа, годований словами віри і доброю наукою, котрій послїдував еси.
4:7 Скверних же і бабських байок цурай ся, а привчай себе до благочестя.
4:8 Тілесна бо вправа мало корисна, а благочестє корисне на все, маючи обітницю життя нинішнього і будучого
4:9 Вірне слово і всякого приняття достойне.
4:10 На се бо і трудимось і ганять нас, що вповали на Бога живого, котрий єсть Спаситель усіх людей, а найбільш вірних.
4:11 Звіщай се і навчай.
4:12 Ніхто ж нехай молодістю твоєю не гордує; а будь взором для вірних, у слові, у життю, у любові, у дусі, у чистоті.
4:13 Доки прийду, пильнуй читання, утїшення, науки.
4:14 Не занедбай твого дарування, котре дано тобі пророцтвом, з положеннєм рук сьвященства.
4:15 Про се дбай, в сьому пробувай, щоб успіх твій явен був у всїх.
4:16 Пильнуй себе і науки; пробувай у сьому; се бо роблячи, і сам спасеш ся і ті, що слухають тебе.
5:1 Старого не докоряй, а умоляй, як батька, молодших, як братів,
5:2 старих жінок, як матїрок, молодших, як сестер, з усякою чистотою.
5:3 Удовиць шануй, тих що справді удовицї.
5:4 Коли ж котора вдовиця дїти або внучата має, нехай вчять ся перше свій дім благочестиво спорядити і віддячувати родителяя; се бо добре і любо перед Богом.
5:5 Тая ж справді вдовиця, котора одинока, (та) вповае на Бога і пробував в молитвах і благаннях день і ніч.
5:6 Котора ж роскошув, та жива - вмерла.
5:7 І се наказуй, щоб непорочні були.
5:8 Коли ж хто про своїх, а найбільш про домашнїх не промишляв, той відцуравсь віри, і гірший од не вірного.
5:9 Удовицю ж вибирати не меньше лїт шестидесяти; таку щоб була одному мужу жінкою,
5:10 в ділах добрих сьвідчена, чи дітей вгодувала, чи людей сторонніх приймала, чи сьвятим ноги вмивала, чи бідолашним помагала, чи до всякого діла доброго щира була.
5:11 Молодих же вдовиць не приймай; бо, розбуявшись проти Хриета, схочуть заміж;
5:12 маючи осуд, що першої віри відцурались.
5:13 Ще ж без дїла звикають ходити по домах; не тілько ж без дїла, та й довгоязикі і пронозливі, говорять, чого не годить ся.
5:14 Тим хочу, щоб молоді вдовицї йшли заміж, дїтей рожали, домом правили і нїякої причини не давали противному до поговору.
5:15 Вже бо деякі звернули слїдом аа сатаною.
5:16 Коли який вірний або вірна має вдовицї, нехай їм помагав, і нехай не, буде тягару для церкви, щоб правдивим удовицям помагати.
5:17 Которі ж пресвитери пильнують добре, нехай удостоять ся двійної чести, найбільше ж ті, що трудять ся в слові і науцї.
5:18 Глаголе бо писанне: Вола молотячого не заоброчуй; і: Достоїн робітник нагороди своєї.
5:19 На пресвитера обвинувачення не приймай, хиба при двох або трьох сьвідках.
5:20 Которі ж згрішять, обличай перед усїма, щоб і инші страх мали.
5:21 Заклинаю перед Богом, і Господом Ісус-Христом, і вибраними ангелами, щоб се хоронив без пересуду, нічого не роблячи по привичцї (пристрастї).
5:22 Рук скоро не клади нї на кого, анї приставай до чужих гріхів; себе чистим держи.
5:23 Вже не пий водв, а потроху вина приймай, ради жолудка твого і частих твоїх недугів.
5:24 В инших людей гріхи явні, попереджують на суд, а за иншими йдуть слїдом.
5:25 Так само й добрі діла наперед явні, тай що инше, утаїтись не може.
6:1 Которі слуги під ярмом, нехай уважають панів своїх достойними всякої чести, щоб імя Бомсе не хулилось і наука.
6:2 Хто ж мав вірних панів, ті нехай не гордують ними, бо вони брати; а ще більш нехай служять, що вони вірні і любі, приймаючи благодать. Сього навчай і наказуй.
6:3 Коли ж хто инше вчить і не приступає до здорових словес Господа нашого Ісуса Христа і до науки побожної,
6:4 той розгордив ся, нічого не знаючи, а нездужаючи змаганнями та суперечкою, від чого буває зависть, сварка, поговори, лукаві думки,
6:5 пусті розмови людей попсованого розуму, що втеряли правду і думають, що благочестє - надбаннє. Відступай від таких.
6:6 Велике ж (таки) надбаннє благочестє з самодовольством.
6:7 Нїчого бо не внесли ми у сьвіт, то й ясно, що нїчого не можемо винести.
6:8 Маючи ж їжу й одежу, сим довольні будемо.
6:9 Котрі ж хочуть забагатіти, впадають у напасть й тенета і в хотїння многі нерозумні і шкодливі, що топлять людей у безодню і погибель.
6:10 Корень бо всього лихого срібролюбство; котрого инші бажаючи, заблудили од віри, і себе прибили многими муками.
6:11 Ти ж, чоловіче Божий, від сього втїкай; побивай ся за правдою, благочестєм, вірою, любовю, терпіннєм, тихостю.
6:12 Борись доброю боротьбою віри, держись вічнього життя, до котрого й покликано тебе, й визнав вся добре визнаннє перед многими сьвідками.
6:13 Заповідаю тобі перед Богом, що оживлює все, і Христом Ісусом, що сьвідкував при Понтийському Пилатї добре визнаннє:
6:14 додержати сю заповідь чистою, без докору, до явлення Господа нашого Ісуса Христа,
6:15 котре свого часу явить блаженний і єдиний сильний Цар вад царями і Пан над панами;
6:16 один, що має безсмертє, і живе в сьвітлї неприступному, котрого не бачив нїхто з людей, анї бачити не може; Йому ж честь і держава вічна. Амінь.
6:17 Багатим у нинішнім віцї заказуй не високомудроватя, анї вповати на богацтво непевне, а на Бога ясивого, що дає нам усе щедро на втїху;
6:18 добре робити, багатитись ділами добрими, охочими на подаванне бути і подїльчивими,
6:19 скарбуючи собі добру основину в будущинї, щоб прийняти життє вічне.
6:20 О Тимотею! хорони переказ, одвертаючись од скверного марнослова і перекорів неправдивого розуму,
6:21 котрим деякі хвалячись, у вірі погрішили. Благодать з тобою. Амінь.